30 серпня Генеральна асамблея ООН затвердила Міжнародний день жертв насильницьких зникнень. Він символізує солідарне бажання світу протидіяти цьому кримінально караному явищу, адже його актуальність та наслідки досягли міжнародного масштабу.

Українське суспільство також страждає від подібних правопорушень, їх додаткову активність провокує розв’язана агресором війна. Одним із юридичних регуляторів питань, пов’язаних із відсутністю відомостей про людину, є Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Дійсно, присутність ворога на нашій землі збільшує кількість справ про зникнення людей внаслідок:

– збройного конфлікту;

– воєнних дій;

– тимчасової окупацієї частини території України;

– надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відомості про громадян, які щезли за таких умов, вносяться до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, адже систематизована інформація сприяє розшуку. Заява для цього може бути подана не тільки її родичем, а й представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, громадським об’єднанням або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення.