У навчальному центрі Національної гвардії України тривають щорічні збори цивільних, що у військовому резерві. Їхня мета — зберегти бойовий потенціал та отримати нові навички за стандартами НАТО.
За словами Радника командувача Національної гвардії України генерал-майора Юрія Потомського, комплектуються військові резерви Національної гвардії України військовослужбовцями 2-х категорій. Перша — резервісти, які в добровільному порядку підписали контракт із командирами військової частини про проходження військової служби. Друга категорія — резервісти зі складу військово-оперативного резерву, які після проходження військової служби, в тому числі зоні АТО, звільнились в запас та перебувають на окремому військовому обліку.
Наразі ж у Підгородному навчання проходять 92 резервісти. Протягом 12-ти днів вони навчаються тактичній, вогневій, військово-медичній та також психологічній підготовці.
Більшість тих, кого викликали на навчання, пройшли строкову військову службу.
“В травні цього року закінчився мій строк служби в лавах Нацгвардії. Втім, навіть фізична підготовка, яку я отримав там, відчувається й досі у повсякденному житті. Я зараз працюю газозварювальником в одному з фермерських господарств. Але досвід отриманий в армії ніколи не забудеться. А зараз, під час зборів, починаєш цінувати й ще одну річ — злагодженість команди на бойових заняттях”, — розповідає резервіст Андрій Чередник.
Інструктори наголошують, більшість з того, чому навчають цьогоріч, — нове не тільки для солдатів, але й для них самих.
“Тих, хто проходив нещодавно, ми їх навчаємо. А тим, хто проходив вже давно, — нагадуємо. А також даємо навички, яких навчали нас нещодавно. Наприклад, ми відпрацьовували сьогодні бойові групи, бойові порядки”, — пояснює командир роти інструкторів Святослав Кіщенко.
Згадувати та відновлювати, розповідають солдати, здебільшого доводиться навички стрільби.
“Результат міг би бути й кращим, але давно вже не практикувався. Загалом, ці збори і є для того, аби ми тут вдосконалювали й підтримували результати. Зброя — це те, чим постійно треба займатися та відчувати її”, — ділиться враженнями учасник навчань Іван Кокар.
