Чому закордонні інвестори тікають з України — економічний аналітик Борис Кушнірук

Ще влітку Президент Володимир Зеленський звернувся до іноземних бізнесменів та запропонував інвестувати в Україну. Очільник держави пообіцяв, що він і його команда захищатимуть кожне створене інвесторами робоче місце і кожен долар, сплачений у вигляді податків. Але, за словами експертів, інвестувати в Україну, принаймні найближчі кілька років, дуже небезпечно.

Про інвестиційний клімат та можливість рейдерських захоплень найбільших українських підприємств ми поговорили з головою експертної аналітичної ради Українського аналітичного центру Борисом Кушніруком.

Як взагалі справи з інвестиціями в країні?

Та інвестиційна ситуація, яка є в Україні наразі — це результат діяльності попередньої влади. Є певна детермінація. Те, що ми спостерігаємо зараз, це — не так діяльність нинішнього Президента, нинішнього уряду й нинішнього парламенту, як попередньої влади зі своїми плюсами й мінусами. Але, між тим, 15 кварталів поспіль ми спостерігали зростання економіки. Попередня влада об’єктивно формувала зростання доходів населення, бюджету, підприємств. Це само по собі спонукало інвесторів вкладати кошти, хоча тут є хитрість, українська хитрість! Наша офіційна статистика занижує реальний розмір інвестицій. Чому? Не те, щоб це хтось робив навмисно. Враховуючи, все-таки, недостатньо сприятливий інвестиційний клімат і непередбачуваність українських діячів, інвестори трохи хитрують. Замість того, щоб офіційно вводити кошти, збільшувати капітал виробництв та здійснювати діяльність в Україні, вони створюють в державі якісь підприємства з мінімальним капіталом. З материнських компаній з-за кордону дають кредит українській компанії, а потім вже українська компанія інвестує гроші. Якщо це кредит, то будь-якої миті ці кошти потім можна запросто вивести з України. Якщо йдеться про капітал, то, наприклад, зменшити його та вивести назад кошти — важко, бо в Україні це — дуже складна процедура. Потрібні повідомлення, щоб зменшити капітал, час, поки надійде список кредиторів, аби дізнатись, чи є хто проти цього. Тобто, є купа обмежень для того, щоб вивести кошти з України. Тому схема інвестицій через кредити — значно зручніша для інвесторів з інших країн. І через це обсяги офіційних статистичних інвестицій в Україні не зовсім коректно показувати розміри інвестицій в українську економіку. Вони — реально значно вищі.

Нинішня влада та її політика сприяють залученню інвестицій до України?

Я не раджу на сьогоднішній момент вкладати кошти в Україну. Я вважаю, що існує великий потенціал дестабілізації економічної та політичної ситуації в країні. Він пов’язаний саме з тим, що політика нинішньої влади надто зав’язані на інтересах одного олігарха. Значна частина діяльності підпорядковані інтересам цього олігарха і це стає надто відчутним. Після того, як Президент Зеленський вступив на посаду, почалися масові виграші в судах пана Коломойського. Якщо парламент ухвалює рішення в інтересах одного олігарха, а Зеленський підписує ці закони буквально наступного дня? Якщо на підприємства, які цікаві Коломойському ставлять менеджмент, як він сам каже, зрозумілий йому? В цих обставинах, це само по собі є небезпечним. Крім того, ми спостерігаємо, що є спроби рейдерського захоплення тих чи інших підприємств. Причому, із демагогією, яка саме характерна для Коломойського. Ось наприклад, він стверджує, що потрібно націоналізувати “Укртелеком”, але з точки зору економічної доцільності, підприємство не коштувало тих грошей, які вкладали в нього на момент приватизації. Але сам той процес, коли ведуться розмови “А давайте відберемо?”, говорить про те, що в Україну небезпечно заходити інвесторам із-за кордону.

Починаються ігри з «маскі-шоу» на «Криворіжсталі», а це — найбільший інвестор в Україні за всі роки незалежності.

Коли туди, вибачте, приходить СБУ, яка навряд чи має відношення до господарської діяльності підприємства, а потім починають ухвалювати рішення стосовно несплати податків підприємством. А потім ще ухвалюють рішення у Верховній Раді, яке покликана погіршити умови для ведення металургійних комбінатів, яким підвищують ренту за руду. То фактично вони створюють умови, щоб потім можна було прийти й сказати «А продайте нам це підприємство. Навіщо воно вам потрібно?». Ось, уявіть собі, чи можна за таких умов вважати інвестиційний клімат позитивним? Тим паче, якщо наразі ведеться до рейдерського захоплення ВС України. А це — єдиний суд, який  тручається, коли йдеться про інтереси Коломойського. То, вочевидь, все це у сукупності каже про одне — в Україні інвестиційний клімат точно несприятливий.

Ви кажете, що Верховна Рада може погіршити інвестиційний клімат в Україні. В чому це проявляється?

Ми побачили вже рішення по судовій системі, які хочуть не покращити умови реформи стосовно неї, а ведуть відверту спробу поставити під контроль Верховний Суд. Очевидно, що йдеться не про покращення умов. Якщо ухвалюють рішення, які тиснуть на малий бізнес в зовсім різний спосіб, то ми теж розуміємо, що це погіршує ситуацію. Якщо продовжують ігри з діяльністю держпідприємств, які підпорядковуються під потоки нинішніх можновладців, це теж не сприяє покращенню інвестиційного клімату. Ця сукупність факторів, якщо їх роздивлятись окремо, те, що діється в Парламенті, в Офісі Президента, в судах — тут ми бачимо, що дійсно відбувається з інвестиційним кліматом України. Тут би я порадив почекати й подивитись, що саме станеться з цим Парламентом, цим Урядом та цим Президентом.

Зеленський нещодавно заявив про те, що працюватиме над залученням закордонних інвесторів в країну. Як він це планує робити та чи можливо це при економічній ситуації, яка складається на сьогоднішній день в Україні?

Річ у тому, що Зеленський, в силу відсутності досвіду, не усвідомлює взаємозв’язку між діями та наслідками. Є безліч прикладів того, що він демонструє просто нерозуміння. Людина не відчуває того, що відбувається наразі в Україні, пов’язане з тим самим Коломойським. Скандал стосовно “Криворіжсталі” пройшов по всім світовим ЗМІ. Він краще за все демонструє ті проблеми, які нині є в Україні. У світі відкрито пишуть про вплив Коломойського на Зеленського, а при цьому проти Коломойського є процес в США. І це не просто процес, а його розслідують згідно з законом, по якому розслідували діяльність Аль Капоне й учасників-терористів. Уявляєте собі рівень? Це не просто фінансові злочини, йдеться про одні з найважчих правопорушень в історії США. Як за таких умов можна ухвалювати рішення про інвестиції в Україні? Коли одна із найбільших тютюнових компаній світу вирішує вивести з України виробничі потужності, і це — не шантаж. Після ухвалення рішення починає працювати бюрократична машина компанії. Це — втрата тисячі робочих місць. Уявляєте собі економічні наслідки, які вдарять по Україні доволі швидко?..

За яких умов можливе покращення економічного клімату в Україні? Та чи взагалі воно можливе?

По-перше. Насправді, потрібно було не «піджимати» під себе Верховний суд України, а вдосконалювати ту судову реформу, яка була погоджена з західними партнерами. Її треба було впроваджувати, не ставлячи під контроль ВСУ. А потім вже мали йти апеляційний суд та суди першої інстанції. А тут виходить так, що єдиний реформований суд тепер хочуть підім'яти під себе. Це — не той шлях, яким треба було йти. По-друге, потрібно усвідомити, що слід зменшити податковий тиск на економіку і, в першу чергу, для малого та середнього бізнесу. Головна його мета не так надходження до бюджету, як забезпечення робочими місцями та доходами самого населення, прошарку середнього класу. А великому бізнесу потрібно сприяти через податок на виведення капіталу, для того, аби не було необхідності виводити кошти з України. І при цьому перекривати ті дірки, які пов’язані з митницею, транспортним ціноутворенням. Це дозволило б здійснювати діяльність в Україні з більшою ефективністю. По-третє, потрібно проводити приватизацію! Я з цим абсолютно погоджуюсь. Але дивіться, з одного боку уряд каже, що ми проводимо велику приватизацію, але на наступний рік на приватизацію запланували аж 5 мільярдів гривень. Це дуже мало. Вчетверте, земельну реформу теж потрібно проводити. Необхідно знімати мораторій на землю і багато чого іншого. Тому це питання — в сукупності кроків, які потрібно робити. Але, те, що я наразі бачу, ці кроки — точно не в той бік.

Авторка: Юлія Ільницька.