ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО УНТ
UNT NEWS AGENCY

Наприкінці квітня 2022 року у Франції закінчились президентські вибори, у яких очікувано переміг Еммануель Макрон з 58,6% голосами. Його головною супротивницею була Марін Ле Пен, але її підтримали лише 41,4% виборців. Політикиня відома своїми проросійськими поглядами, у той час, як Еммануель Макрон активно підтримував Україну, що сильно впливало на його репутацію.

Проте у березні Францію охопила хвиля протестів. Масово виходити на вулиці спровокувало рішення президента Франції підвищити пенсійний вік з 62-х до 64-х років. Це викликало обурення не лише у громадян Франції, у багатьох країнах, зокрема в Німеччині, люди хитають головою, почувши таку новину, адже німці з 2024 року йтимуть на пенсію у 67 років.

Тоді за оцінками влади понад 1,27 мільйона протестувальників вийшли на вулиці проти пенсійної реформи. Хоча одне з найбільших французьких профспілкових об'єднань CGT називає цифру у 2,8 мільйона.

Для Еммануеля Макрона реформування пенсійної системи було одним з головних обіцянок перед виборами у президенти. Як повідомила прем'єр-міністерка Франції Елізабет Борн, відтепер людина з 64 років має право виходу на пенсію, при цьому мінімальний термін внесків працівника до пенсійного фонду збільшили до 43 років. Як заявили в уряді, обсяг мінімальної пенсії підвищили до 1200 євро на місяць.

Елізабет Борн додала, що метою реформи пенсійної системи було уникнути дефіциту коштів у пенсійному фонді Франції, який до 2030 року може сягнути 20 мільярдів євро. Так прогнозують аналітики. Проте профспілки, правопопулістська партія "Національне об'єднання" та ліві політики вважають плани уряду невиправдано жорсткими.

Тим самим Еммануель Макрон повторив свою долю 2019 року, коли його спроба підвищити вік виходу на пенсію не вдалась, що спровокувало людей виходити на масштабні протести. Щоправда, на тлі пандемії маси людей вдалось приборкати.

Ще одна подія, яка вплинула на імідж чинного президента Франції — поїздка до Китаю. Тоді Еммануель Макрон дав коментарі декільком французьким виданням та заявив, що Європі не слід робити кроки, які призведуть до ескалації конфлікту навколо Тайваню, натомість потрібно «витратити час на вибудовування своєї позиції третього полюса між Китаєм і Сполученими Штатами».

Такі слова викликали бурю критики у сторону президента Франції. Наприклад, у виданні Financial Times повідомили, що дипломати й законодавці в США і країнах Центральної та Східної Європи розкритикували Макрона за м'якість щодо Пекіна і тривожну критику Штатів особливо з огляду на те, що Вашингтон був непохитним прихильником Європи в її боротьбі з наслідками російського вторгнення в Україну.

У своєму Twitter-акаунті сенатор-республіканець Марко Рубіо заявив, що поведінка Макрона викликає занепокоєння.

"Якщо Макрон говорить від імені всієї Європи, а їхня позиція зараз полягає в тому, що вони не збираються ставати на бік США чи Китаю щодо Тайваню, то, можливо, нам теж не варто ставати на чийсь бік ... і (нехай вони) розбираються з Україною", — йдеться у відео.

Від імені Німеччини першим виступив депутат від Соціал-демократичної партії Метін Хакверді. Він сказав: "Макрон знову це робить. У Пекіні без дозволу від імені ЄС розмовляти про це. Тоді він обов’язково сам організує гарантії безпеки для України". Він додав, що для Заходу це помилка бути розділеним щодо відносин з Пекіном.

Більш різко відреагували чеські політики Мирослава Немцова з правлячої Громадянської демократичної партії та голова Комітету у закордонних справах парламенту Чехії Марек Женішек. Вони назвали заяви Макрона ганебними, які підривають ключові відносини між Європою та США.