“БУДЬМО ЩЕДРИМИ, ОБНІМІМОСЯ!”
Україною мандрують Святки́ – так народ назвав період від 7 до 19 січня, що символічно об’єднує три найзнаковіші християнські свята, “три Празники”. Відчуття їх особливої урочості, сакральності витає в ці дні всюди, і підтримують його в наших серцях та свідомості, безумовно й Різдвяні концерти, які організовує для любителів музики Волинська обласна філармонія. Власне, рік почався з концерту духовної музики “Аве Марія”, що відбувся 5 січня у Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла. А оскільки жодні Святки́ не обходяться без участі Волинського державного академічного українського народного хору під орудою заслуженого діяча мистецтв України Олександра Стадника, то зрозумілою була й цікавість луцьких меломанів: а чим же нині порадує хор, концерти якого мають відбутися 15, 16 й 17 січня на сцені Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка?
Чесно кажучи, навіть приблизно знаючи “празниковий” репертуар цього відомого не лише на Волині й не лише в Україні колективу, на його концерти завжди йдеш у передчутті якогось приємного сюрпризу, бо знаєщ – цього разу буде, як мовиться у засівально-новорічному побажанні, “краще, ніж торік”, хоч і торік було чудово…
Дійство, підготоване Волинським народним хором (на самому початку були представлені ті, хто мав найбезпосереднішу причетність до музичного свята – а це художній керівник і головний диригент колективу, заслужений діяч мистецтв України Олександр Стадник, хормейстер Володимир Єфіменко, балетмейстер, заслужений артист України Валерій Смирнов, керівник оркестру, заслужений артист України Ростислав П’ятачук, – список можна продовжувати і продовжувати) важко поділити на якісь окремі номери – один ніби “перетікав” у інший, усе сприймалося, як один твір, у якому відомі колядки й щедрівки (такі, як “У Вифлеємі – новина”, “Рай-Рождество”, “Ангели в небі пісню співають”, “Гарна калина, що в садочку”, “Ой сів Христос та й вечеряти”, хореографічний варіант Леонтовичевого “Щедрика” та ін.) доповнювалися піснями світської тематики, які вже стали окрасою репертуару Волинського народного хору (“Біля річки, біля броду”, “Ой устану я в понеділок”), оркестровими й танцювальними композиціями (славнозвісні “Три діди” тощо). Це створювало атмосферу певної спонтанності, незаданості дійства, як і має бути під час народного гуляння, де завжди є місце для творчої фантазії та імпровізації. Зрозуміло, що не обійшлося й без традиційних “перебиранців”, “водіння кози“, і так, майже в режимі безперервника (пишу “майже”, бо п’ятнадцятихвилинний антракт усе-таки був), святковий концерт дійшов урочистої коди, під час якої артисти щедро засіяли глядачам, побажавши всім здоров’я, миру, щастя, достатку й процвітання й запросили до спільної коляди. А пісенні рядки, що прозвучали під завісу:
Будьмо щедрими, обнімімося –
Нова Радість – Різдвяні Свята! –
можна цілком поставити і як епіграф до згаданого дійства, і як заклик загалом до українства. Надзвичайно актуальний заклик!
Ігор БЕРЕСТЮК
