Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» запрошує
Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» є правонаступником музею «Косий капонір», який був заснований в 1930 році як філіал музею революції, з 1940 року діяв як філія Державного історичного музею. В 1991 році рішенням Київської міської ради народних депутатів музей «Косий капонір» був перейменований на Історико-архітектурну пам’ятку-музей «Київська фортеця» В 2007 році Указом Президента України Історико-архітектурній пам’ятці-музею «Київська фортеця» надано статус Національного.
Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» - це унікальний музейний комплекс загальною площею більше 10 га, створений на базі Госпітального укріплення Київської фортеці, який включає два музеї – Музей Історії вітчизняної фортифікації, Музей історії використання споруд Київської фортеці та експозицію під відкритим небом з оборонними валами, фортечною стіною та капонірами, а також найбільший в Європі Лисогірський форт площею більше 120 га в Голосіївському районі м. Києва.
Музей «Київська фортеця» - це не тільки музей фортифікації, багато його споруд тісно пов’язані з історією громадських визвольних рухів в Україні. Тут утримувались учасники польського національно-визвольного повстання 1863р. Гарнізон фортеці брав активну участь в революційних подіях в м. Києві на початку минулого століття. Тому її пам’ятки особливо багатогранно відображають свою епоху.
Внутрішні приміщення та архітектурні комплекси Київської фортеці мають чудову акустику під відкритим небом на території в кілька гектарів. Сьогодні це чудові місця для проведення масових заходів, концертів і вистав під відкритим небом. Музей відіграє значну роль в культурно-освітньому житті столиці. Він є важливим об’єктом туристичного відвідування. В 2011 році отримав диплом фіналіста акції «7 чудес України».
Головними напрямками діяльності музею є науково-дослідна, культурно-освітня, фондова та пам’яткоохоронна робота. Основними завданнями пам’ятки-музею є вивчення і використання пам’яток культури, збереження та популяризація історико-культурних надбань, виховання підростаючого покоління в дусі патріотизму та відданості своїй незалежній державі-Україні, шанобливого ставлення до її історії, сприяння її національному піднесенню і духовному розвитку.
