ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО УНТ
UNT NEWS AGENCY

Головне у людини не гроши, а натурально хворма, вченість. Потому єжелі людина вчена, так їй вже світ перегортається догори ногами, пардон, догори дибом. І тогда когда тому, одному которому, невченому будіть біле, то вже йому, вченому, которому, будет вже як ну рябе!
Мерсі за компліман!
— У нас сьогодні неприйомний день!
— А в мене якраз дуже приємний!
Баришня уже лягли і просять.
Крилаті вислови з кінострічки "За двома зайцями". Фільм, який був знятий майже 60 років тому. Найкраща екранізація комедійної п'єси Михайла Старицького. Автором сценарію та режисером-постановником виступив Віктор Іванов. Широка аудиторія не знала про талановитого режисера, адже той постійно залишався за кадром та й не подобався радянським чиновникам, які не дозволяли йому знімати.
Фільм в знайомому нам варіанті міг не побачити світ. П'єсу довго не дозволяли екранізувати. Тоді режисер вирішив схитрити. В ідеологічному відділі ЦК заявив, що картина буде висміювати стиляг - з ними якраз почали боротися в СРСР . Завдяки цьому Голохвастов і Проня Прокопівна вийшли на широкий екран.
Фільм, який змушує сміятися вже декілька поколінь, знімався довго та тяжко. Творчі сварки між акторами заважали нормальній роботі. Інколи на знімальний майданчик викликали "швидку допомогу" - режисер в гніві міг навіть у когось з акторів запустити будь-який предмет. До речі, найбільше отримувала на горіхи Проня Прокопівна, не раз вимогливий режисер доводив актрису до сліз.
На знімальному майданчику було ще вдосталь пригод. Тому пропонуємо Вам дізнатися більше цікавих фактів з фільму "За двома зайцями" та знову переглянути його та щиро посміятися.
Літературною основою картини послужила п'єса українського письменника, драматурга, актора і театрального діяча Михайла Петровича Старицького(1840-1904). Фільм був знятий українською мовою в кіностудії імені Довженка, через те,що спочатку отримав другу категорію і планувався до показу тільки на території Української СРСР. Проте, коли фільм завоював велику популярність серед аудиторії, він був частково переозвучений цими ж акторами російською мовою і запущений у всесоюзний прокат. За останніми даними, оригінальний звук на українській мові зберігся в звуковому цеху кіностудії імені Довженка.
Зйомки фільму проходили як в павільйоні, так і на київських вулицях. Вистачало там і декорацій історичної частини міста, і виднілися п'ятиповерхівки на дніпровських схилах.
У фільмі, коли Проня Прокопівна і Голохвастов підіймаються східцями до Андріївської церкви, звучать дзвони. Насправді дзвонів в, Андріївській церкві немає.
Без сумніву, всім акторам запам'ятався епізод, в якому покоївка Химка зі словами "Я це вино вже гріла, гріла"обливає шампанським батьків Голохвастова та Проню. Насправді, це шампанське і в правду гріли, збовтували, але отримати потрібний ефект, за допомогою якого можна було облити всіх присутніх, не вдалося. Промучившись з цим напоєм всю знімальну зміну, творча група дійшла до такого результату: поставили на майданчику посудину з шипучим матеріалом, опустили в нього шланг і протягнули його через просвердлений на дні пляшки отвір. Таке шампанське бурлило і розливалося вже на всіх акторів.
Сталася досить цікава історія і під час озвучування комедії. Серед героїв картини був колоритний попугай, який жив в кімнаті Проні та кричав:" Химка-дура". Звісно, можна було б навчити пташку більш приємнішого лексикону і не обтяжувати попугая такими словами за ради декількох знімальних днів. Надалі озвучував попугая сам режисер фільму Віктор Іванов. Адже птах говорив тільки те, що вивчив попередньо. До речі, режисер вдало виконав цю роль.
Також був цікавий факт, що заробітна плата, наприклад, Кринициної була 13 рублів та 50 копійок за знімальний день. Потім директор підняв плату до 18 рублів. А після завершення зйомок, актриса отримала премію-400 рублів. Маргарита Василівна пригадує, що для неї це були великі гроші. Вона змогла накупити доньці німецьких іграшок.
В Олега Борисова та Кринициної склалися хороші відносини, як на знімальному майданчику, так і поза ним. Вони підтримували постійно стосунки,зідзвонювалися. Борисов навіть кликав Криницину в театр імені Лесі Українки. Але її туди не взяли.