ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО УНТ
UNT NEWS AGENCY

Пандемія COVID-19 вплине на багато сфер міжнародної законотворчості. В останні роки членам Світової організації торгівлі (СОТ) насилу вдається просувати торговельний порядок денний або навіть підтримувати функціонування багатосторонньої системи відповідно до її задуму. Пандемія може прискорити тенденцію посилення протекціонізму та відходу від лібералізму у бік керованої торгівлі.

На внутрішньому рівні пандемія, швидше за все, призведе до ухвалення законодавства найважливішими торговими країнами, які намагатимуться перевести виробництво на внутрішній ринок. Іноді використовувані незрозумілі формулювання - наприклад, у США акцент робиться на "стійкості ланцюжка поставок", - але практичний ефект той самий.

Пандемія дає зручний привід тим, хто прагне диверсифікувати ланцюжка поставок убік від Китаю. Були зроблені спроби позначити деякі товари як такі, що мають критичне значення для "національної безпеки" або що представляють "істотний інтерес". Це почалося, коли на початку 2020 року несподівано зріс попит на медичні засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) та апарати штучної вентиляції легень. Порушення ланцюжка поставок, пов'язане з пандемією, все ще призводить до періодичного браку критично важливих компонентів та ресурсів для промислового виробництва.

Ринок швидко адаптувався до зростання попиту на ЗІЗ та предмети гігієни, такі як дезінфікуючий засіб для рук, причому дефіцит швидко перетворився на надлишок. Зі зростанням пропозиції стрибки цін і завищення цін невдовзі перетворилися на розпродаж зі знижками. Тим не менш, уряди, як і раніше, прагнуть розірвати глобальні ланцюжки поставок, заохочуючи внутрішнє виробництво, особливо медичної продукції та фармацевтичних препаратів. Примусова локалізація виробничих потужностей – особливо безрозсудна ініціатива.

Найбільше занепокоєння викликає те, що уряди намагаються вирішити проблему, якої немає. Незважаючи на проблеми справедливого розподілу, існуюча ринкова структура виробництва вакцин працює. До COVID-19 у світі вироблялося близько 2 мільярдів доз на рік, а 2021 року, за оцінками, потрібно ще 11 мільярдів.

Протягом одного року було розроблено безліч вакцин та вироблено понад 6 мільярдів доз. Мета в 11 мільярдів буде досягнуто. Ця мета може бути помилковою, оскільки в деяких країнах діти вже отримують вакцини, і, можливо, необхідно робити повторні щеплення – але ринок реагує і на це.

Пандемія може зробити уряди менш схильними до участі у міжнародній законотворчості, оскільки невизначеність веде до зміцнення суверенітету та супутньої нерішучості урядів щодо подальшої лібералізації торгівлі. Під час пандемій торгівля може бути силою добра, і така нерішучість загрожує відновленню та зростанню економіки.

До COVID-19 вже існувала тенденція до посилення протекціонізму та керованої торгівлі, яскравими прикладами чого є провал Дохійського раунду торгових переговорів СОТ та підхід президента США Дональда Трампа до протидії посиленню Китаю.

Невизначеність, викликана COVID-19, призвела до ще меншої довіри до глобальної системи та закликів до посилення "домашньої" опори. Не допомогло й те, що кілька країн ініціювали цілу низку заходів щодо обмеження торгівлі, включаючи фактичну чи де-факто заборону на експорт ЗІЗ та вакцин. Хоча криза має призвести до посилення лібералізації, щоб уникнути проблем із постачанням, немає жодних ознак того, що це станеться.

Потенційним застереженням є переговори в рамках СОТ щодо субсидій на рибальство. Якщо члени матимуть змогу домовитися протягом найближчих кількох місяців, то можна сподіватися на законотворчість у СОТ. Якщо ж членам не вдасться зірвати навіть плоди, що низько висять, майбутнє СОТ виглядає похмуро.