ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО УНТ
UNT NEWS AGENCY

Минулого тижня Верховний суд Польщі вирішив, що переривання вагітності у разі вродженого пороку плода не є законним та підлягає неконституційним положенням про аборти. Відтак, зробити аборт в даному випадку не можна буде. Проте, за статистикою 98% абортів жінки робили, щоб не виношувати небажаних дітей. На думку експертів, посилений контроль у випадку переривання вагітності призведе до низького рівня народжуваності.
В знак протесту поляки вийшли на вулиці та виявили своє незадоволення. Водночас, правозахисниці жінок заявили, що рішення уряду суперечить правам польок та їх незалежності.
До того ж, партія "Право та справедливість" ще у 2016 році намагалася посилити контроль у перериванні вагітності. Але масові страйки, які ввійшли в історію під назвою "чорний протест" зупинили дану ініціативу уряду Польщі.
Польща вважається найсуворішою країною щодо прийняття законодавства про аборти. До цього часу в країні діяв "абортний компроміс". В 90-х роках в Польщі йшли суперечки про допустимість абортів. Католицька церква виступала за заборону абортів, в той час, як ліберальні партії чинили протест правлячій владі. Наслідком став прийнятий у 1993 році закон про сім'ю, народження дитини та умови, за яким допускалося переривати вагітність. Зокрема, жінки могли зробити аборт у разі явної небезпеки для матері плоду, якщо лікар під час УЗД виявляв невиліковні хвороби в дитини і якщо жінка завагітніла в результаті кримінальної ситуації. Проте такі жорсткі умови призвели до того, що в країні виникло "абортивне підпілля".
За офіційними даними, в Польщі у 2019 році зафіксували 1116 випадків переривання вагітності. Кількість операцій, які полячки провели за межами країни можуть сягати десятків випадків.
Проте, такі компроміси не влаштовували ні одну зі сторін конфлікту. Ліві партії виступали за прийняття закону про можливість аборту з соціальних причин. Але католицька церква стояла на своєму і вимагала або посилити умови абортування, або ж взагалі його заборонити в Польщі.
Останнім часом влада Польщі належить партії " Право і справедливість ". Проте, політична група не висувала у своїй виборчій програмі питання про аборти, а зараз вони вимагають посилення законодавства у припиненні абортів.
У 2016 році партія висунула на розгляд законопроект про заборону переривання вагітності у разі виявлення дефектів плода. Результатом незаконного аборту могло стати ув'язнення жінки до п'яти років та кримінальна відповідальність лікарю, який зробив операцію. Однак, на вулиці вийшла масова громада з протестами й дії по даному питанню правлячий уряд зупинив.
Проте, вже у 2017 році парламент висунув подібний закон, але вже без ув'язнення жінки та лікаря. І тільки цього року сейм почав розглядати цей законопроект. Відтак, масові заворушення, протести в період пандемії коронавірусу були неможливі. Цим влада й почала фігурувати.
Бурхливі дискусії призвели до можливого доопрацювання закону. Автори законопроекту заявили, що положення порушують права ще не народженої дитини. Тож згідно з законом, конституція Польщі захищає людину ще ж моменту зачаття. Таким чином до невиліковних хвороб дитини в утробі матері треба ставитися так само, як і до вже народженої хворої людини.
Тож Конституційний суд прийняв закон про заборону абортів, якщо у плода виявили певні дефекти. Після цього, 22 жовтня в Польщі вийшли протестувати сотні людей. І це в той період, коли заборонено будь-яке зібрання у кількості не більше 10 осіб.
Протестувальники тримали плакати з написами:"Ганьба", "Право має нас захищати". Поліція намагалася розігнати людей та просила дотримуватися протиепідемічних правил, однак учасники акції не розійшлися. Вони навпаки вирішили йти пікетувати під будинок Ярослава Качинського, голови партії "Право і справедливість". Здолавши 5 кілометрів, поліція не пустила на територію будинку протестувальників та застосувала сльозогінний газ.
Такі протести пройшли й в інших місцях Польщі й наразі тривають.
На думку експертів, рішення суду призведе до зменшення населення в Польщі. Хоча й зараз країна має найменший приріст народжуваності в Європейському Союзі.
Польки не хочуть вагітніти через брак коштів, нестабільну роботу, пандемію коронавірусу, а до цього списку ще й закон уряду додався. Це підштовхне жінок виїжджати до інших країн або вести бездітне життя.